-
1 force
I n1. сила, міць2. дійсність, дієвість3. pl війська, збройні сили4. насилля- active armed forces регулярні війська- agree forces levels узгоджені рівні збройних сил- air forces військово-повітряні сили- allied forces союзні війська- anti forces сили супротивника- armed forces збройні сили/ війська- assault force ударна сила- binding forces обов'язкова сила- border-security forces прикордонні війська- competing forces сили, що борються/ змагаються- contending forces сили, що борються/ змагаються- conservative force консервативна сила- current forces levels існуючі рівні збройних сил- deterrent forces сили залякування/ стримування- environmental forces природні ресурси- liberation forces сили визволення- militant force бойова сила/ міць- military forces збройні сили, війська- milinational nuclear force багатонаціональні ядерні сили- national forces національні збройні сили- natural force сила природи- naval forces військово-морські сили- neutral forces війська нейтральних держав- nuclear strike force ядерна ударна міць- obligatory forces обов'язкова сила- peacekeeping forces сили підтримки миру- peace-safeguarding forces сили на сторожі миру- powerful forces впливові сили- present force relationship існуюче співвідношення сил- productive force виробнича сила- quick reaction forces сили швидкого розгорання/ реагування- rapid deployment forces сили швидкого розгорання/ реагування- sea forces військово-морські сили- second-strike force сили для нанесення удару у відповідь- strategic forces стратегічні сили- strategic striking forces сили для нанесення стратегічних ударів- task forces сили особливого призначення; спеціальна група цільового призначення- theatre nuclear forces (TNF) ядерна зброя театру військових дій (об'єднаних військових сил НАТО)- voluntary task forces добровільні оперативні служби- force of an agreement чинність угоди- force of argument сила переконання- forces from outside the area іноземні збройні сили- force of public opinion сила/ вплив громадської думки- full force of the treaty повна сила договору- balance of forces співвідношення сил; рівновага сил- balance of nuclear forces рівновага/ баланс сил, забезпечених ядерною зброєю- buildup of forces нарощування сил- correlation of forces співвідношення сил- disparity of forces диспропорція у збройних силах- entry into force набуття (договірної) чинності- imbalance in ground forces відсутність рівноваги у сухопутних військах- intrinsic capabilities of forces притаманні збройним силам бойові можливості- level of forces рівень збройних сил- non-use of force незастосування сили- policy of force політика з позиції сили, політика сили- primacy of force примат сили- proportions of forces співвідношення сил- ratio of forces співвідношення сил- relationship of forces співвідношення сил- renunciation of force відмова від застосування сили- renunciation of the use of force відмова від застосування сили- show of force демонстрація сили- size of the armed forces чисельність збройних сил- strength of the armed forces чисельність збройних сил- suppresion by force придушення силою- threat of force погроза силою- threat or use of force погроза силою чи застосування сили- use of force застосування сили- to be in force бути чинним (про документу договір тощо)- to cease to be in force втратити чинність (про документ, договір тощо)- to come into force набути чинності (про документ, договір тощо)- to enter into force набути чинності (про документ, договір тощо)- to have no force бути недійсним/ нечинним (про документ, договір тощо)- to limit conventional force обмежити чисельність військ. озброєних звичайною зброєю- to maintain the balance of forces підтримувати рівновагу сил- to put in force робити чинним, вводити в дію/ в життя- to reduce military forces скорочувати збройні сили- to refrain from the threat or use of force стримуватися від погрози силою чи її застосування- to remain in force залишатися чинним, діяти (про документ, договір тощо)- to resort to force застосовувати силу/ насилля- to take by force захопити, заволодіти силою- to take recourse to force застосовувати силу/ насилля- to use force застосувати силу- by force силоміць, насильно- by force and arms силою зброї- in force діючий/ чинний (про документ, договір тощо)II v примушувати- to force a bill through протягнути законопроект (про парламент тощо)- to force concessions from smbd. силою змусити когось піти на поступки- to force a reform through протягнути реформу (про парламент, конгрес тощо) -
2 sword
n1) меч; шпага; палаш; шабля (тж cavalry sword); рапіра (тж duelling sword)to cross (to measure) swords — а) схрестити мечі; б) почати боротьбу
to draw the sword — а) оголити меч; б) перен. почати війну
to sheathe (to put up) the sword — а) вкласти меч у піхви; б) перен. закінчити війну
sword in hand — а) з мечем у руці; б) войовничий
2) (the sword) сила зброї; війна; армія; воєнна владаat the point of the sword — силою зброї, насильно
to put to the sword — винищити, убити
4) правосуддя; відплата (тж the sword of justice)5) військ., розм. штик; багнетto beat swords into ploughshares — бібл. перекувати мечі на орала
* * *[sxːd]n1) меч; шпага (court sword, dress sword); рапіра (duelling sword, small sword); шашка; шабля ( cavalry sword)2) ( the sword) сила зброї; військова сила; знаряддя смерті, руйнації3) правосуддя; відплата ( the sword of justice) -
3 bayonet
1. n1) багнет, штик2) pl солдати; багнети3) тех. байонетний замок4) ел. цоколь лампи2. v1) колоти багнетом; ударити в штики2) примушувати силою зброї* * *I n1) багнет2) pl солдати, багнети3) тex. штиковий, байонетний замок4) eл. цоколь лампи; патрон Свана5) фот. байонетII v1) колоти багнетом; ударити в багнети -
4 force
1. n1) сила; міць2) авторитет, престиж; вплив3) дієвість; чинністьin force — чинний; що має силу (чинність)
4) насильство, примусbrutal force — насильство, груба сила
by force — насильно, силоміць
5) озброєний загін; військове з'єднання6) the force — поліція7) звич. pl війська; збройні сили8) переконливість; смисл, рація, резон9) зміст, значення10) розм. водоспад, каскадby force of — за допомогою, шляхом
in force — військ. значними силами; усіма силами
2. v1) примушувати, змушувати, присилувати2) брати силоміць, застосовувати силу; зламувати; форсуватиto force a crossing — військ. форсувати річку
3) робити через силу4) надмірно напружувати; перенапружувати5) прискорювати (ходу тощо)6) тех. додавати обертів7) тех. перевантажувати (машину)8) тех. втискувати, вдавлювати; загнати, увіткнути9) втягти (у — into)10) видавити, вичавити (з — out of)11) начиняти; набивати вщертьforce back — стримати, приборкати; військ. відтіснити
force down — з силою опустити, зачинити; збити, знизити
force in — пробитися, прокласти собі шлях; продавити
force on — тех. запресовувати
force out — витісняти; видавлювати
force up — підвищувати, роздувати, наганяти
* * *I [fxːs] n1) сила, міцьwith all one's force — щосили; сила, вплив; авторитет, престиж
2) дієвість; дійсністьin force — діючий, чинний, який має силу (про угоду, документ)
3) насильство, примус5) переконливість; смисл, резон; смисл; значення6) фiз. зусилля, силаII [fxːs]force of gravity — земне тяжіння by force of... шляхом..., за допомогою...
1) v l. змушувати, примушувати2) застосовувати силу, брати силою; зламати (кришку, двері)3) насилувати, силувати; ґвалтувати5) прискорювати (крок, хід)to force events — форсувати події; тex. додавати обороти
6) тex. нагнітати, форсувати ( режим роботи); перевантажувати ( машину)7) мyз. форсувати ( звук)III [fxːs]1) to force smth; smb into smth увігнати, увіткнути, устромити що-небудь куди-небудь; загнати, уштовхнути кого-небудь куди-небудь; сунути, ткнути2) to force smb into smth залучити, утягнути, втягти кого-небудь у що-небудь3) to force smthout of smth — видавити, вичавити що-небудь з чого-небудь; to force smb out of smth витиснути, виштовхнути кого-небудь звідки-небудь
4) to force smth out of smb змусити, схилити кого-небудь до чого-небудь5) to force smth up (on) smb нав'язувати що-небудь кому-небудь -
5 bayonet
I n1) багнет2) pl солдати, багнети3) тex. штиковий, байонетний замок4) eл. цоколь лампи; патрон Свана5) фот. байонетII v1) колоти багнетом; ударити в багнети -
6 hawk
n "яструб", прихильник вирішення суперечок силою зброї- to bolster political hawks підтримувати політичних яструбів -
7 yield
I n потужність (атомного боєприпасу); тротиловий еквівалент; калібр- aggregate yield сукупна потужність (ядерної зброї); сумарна потужність вибуху- nuclear yield потужність ядерної зброї/ вибуху- planned aggregate yield планована сумарна потужність (ядерної зброї)- total yield сумарна потужність (ядерної зброї)- yields of explosion потужність вибухуII v1. виробляти давати (плоди, урожай, доходи)2. поступатися, погоджуватися3. відходити, здавати (позицію тощо), здаватися4. передати слово іншому промовцю (тимчасово), уступити трибуну- to yield consent дати (вимушену) згоду- to yield to demands погодитися з вимогами- to yield the floor передати слово іншому промовцю (тимчасово), уступити трибуну; закінчити виступ- to yield to force підкоритися силі; відступити перед силою- to yield no result виявитися безрезультатним- to yield to persuasion піддатися умовлянням- to yield a point in a debate визнати правоту противника в якомусь питанні- to yield to press піддатися тиску- to yield priority to smth. уступити першочерговість чомусь, погодитися, щоб щось розглядалося в першу чергу- to yield a ready consent охоче/ залюбки/ відразу ж погодитися- to yield in favour of/ to smbd. відмовлятися на користь когось; уступити свою чергу виступати- to yield submission підкоритися -
8 shoot
I1. n1) полювання2) мисливське угіддя3) право відстрілу4) група мисливців5) змагання з стрільби6) стрільба7) залп8) стрімкий рух; ривок, кидок9) спорт. сильний удар (кидок)a shoot for goal — удар по воротах (футбол, хокей)
10) амер. проміжок між ударами весел11) приступ12) бистрина; стрімкий потік13) водоспад14) текст. прокидання човника; уточина15) тех. жолоб, лоток; ринва16) сміттєпровід17) канал через греблю18) с.г. розкіл (для худоби)19) геол. шток20) геол. скупчення руди21) ріст, проростання22) брунька; паросток; гілочка23) відріг24) нащадок25) бот., зоол. прирістto take a shoot — поїхати (піти) навпростець
to get the shoot — бути вигнаним (вилетіти) з роботи
to give smb. the shoot — вигнати когось з роботи
the whole (the entire) shoot — уся компанія
IIv (past і p.p. shot)1) стріляти; вести вогонь2) робити постріл (про зброю)3) уразити; влучити; поранити, убитиto shoot smb. (down) — застрелити когось
4) розстрілювати (тж shoot up)5) полюватиto shoot game — стріляти (полювати на) дичину
6) кидати, шпурлятиto shoot at the goal — бити по воротах (футбол, хокей)
8) амер. передавати, давати9) випромінювати10) промчати, промайнути; пронестися (тж shoot along, shoot forth)11) пронизувати; сіпати, стріляти, штрикати (про біль)12) скидати, звалювати; звантажувати15) кін. знімати16) амер. фотографувати17) амер., розм. залишати, кидати18) амер., розм. відсилати швидко (з терміновим дорученням)19) проростати; давати паростки; розпукуватисяshoot ahead — а) мчати; б) обганяти; випереджати, вириватися уперед; в) робити ривок (на перегонах тощо)
shoot along — промайнути, промчати
shoot away — а) продовжувати стріляти; б) розстріляти (усі патрони тощо)
shoot down — а) застрелити; розстріляти; б) збивати (вогнем); в) перемогти, взяти гору в суперечці
shoot forth — а) швидко висунути; б) промайнути
shoot up — а) застрелити, убити, розстріляти; б) обстрілювати; в) амер. тероризувати постійною стріляниною; г) швидко зростати, підноситися, підвищуватися
to have shot one's bolt — розстріляти усі свої набої; вичерпати усі можливості
to shoot a mission — військ. вести вогонь по цілі
to shoot oneself clear — ав., розм. катапультуватися з літака
shot in the neck — розм. напідпитку
to shoot the moon — уночі виїхати з квартири, не заплативши за неї
to shoot at the mouth — молоти язиком, патякати
I'll be shot if... — щоб мені провалитися на цьому місці, якщо...
shoot that! — заткни пельку!, годі патякати!
to shoot one's star — розм. померти
to shoot smb. in the eye — зробити комусь ведмежу послугу
* * *I n1) полювання; мисливське угіддя; право відстрілу; група мисливців3) кiнo, фoтo зйомка4) стрімкий рух; ривок, кидок; cпopт. сильний удар, кидок; cл. проміжок між ударами весел5) напад (кашлю, болю)6) запуск (ракети, експериментальний)7) промінь8) стромовина, бистрина; стрімкий потік; водоспад9) тeкcт. прокидка човника; уточина10) тex. жолоб; лоток; похилий стік; сміттєпровід11) канал для проходження через греблю; c-г. розкол ( для худоби)12) гeoл. шток; рудне скупченняII v( shot)1) стріляти; вести вогонь; вистрілювати, здійснювати постріл ( про зброю)2) попасти, вразити ( з вогнепальної зброї)to shoot and kill — застрелити; розстрілювати
3) стріляти, полювати; (for, at) полювати ( за чим-небудь); націлюватися ( на що-небудь)4) шпурляти, кидати; викидати, вивергати (полум'я, дим, лаву); запускати (феєрверк, ракету); cл. передавати, давати6) cпeц. викидати ( частинки); бомбардувати ( частинками); пронизувати, прорізати ( про промені)7) пронестися, промчати, промайнути (shoot along, shoot forth)8) пронизувати, смикати, стріляти ( про біль)9) скидати, звалювати, вивантажувати11) видаватися, виступати12) кiнo знімати, проводити зйомки; cл. фотографувати13) грати (в ігри, пов'язані з кидками); cпopт. з силою посилати ( м'яч); робити сильні удари ( по м'ячу); набирати очки, вигравати14) робити ставку ( в азартній грі); програти ( у кості)15) cл. відправляти швидко або зі спішним дорученням16) cл.; cл. залишати, кидати17) гipн. відпалювати18) мop. брати висоту ( світила)19) cл. робити упорскування, вливання; робити укол ( кому-небудь); впорскувати наркотик ( собі)III n1) ріст; проростання2) бoт. паросток; гілочка; відгалуження; нащадок3) бoт., зooл. прирістIV v( shot) проростати, рости; розпускатися; давати бруньки, паросткиVint груб. чорт його бери!; оце так! ( виражає досаду або подив) -
9 threat
n1. загроза2. небезпека- implicit threat прихована загроза- military threat військова загроза- nuclear threat загроза застосування ядерної зброї- veiled threat замаскована загроза- threat of famine загроза/ небезпека голоду- threat of force загроза силою- threat of violence загроза насилля- threat of war загроза/ небезпека війни- to be menaced by a military threat бути під загрозою військового нападу- to lessen the military threat зменшити/ послабити військову загрозу- to pose a threat являти собою загрозу- to present a threat являти собою загрозу- to refrain from threat or use of force утриматися від загрози силою або її застосування- to remove the threat (of a world war) усунути небезпеку (світової війни)- to respond to military threat відповідати на воєнну загрозу- to use threats погрожувати- to utter threats погрожувати -
10 assault
1) погроза силою; напад; штурм; завдання удару; словесна образа і погроза застосування фізичної сили2) штурмувати; здійснювати напад; погрожувати фізичним насильством•assault occasioning bodily harm — напад, що призвів до заподіяння тілесного ушкодження (тілесних ушкоджень)
- assault attempted with weaponassault on an official in act of duty — образа особи, яка перебуває при виконанні службових обов'язків
- assault causing bodily harm
- assault completed with injury
- assault in concert
- assault on a policeman
- assault on the administration
- assault on the President
- assault party
- assault related to robbery
- assault team
- assault victim
- assault weapon
- assault with intent to murder
- assault with intent to rape -
11 trial
n1) випробування; проба; дослідto buy smth. on trial — купити щось на пробу
2) переживання, випробування; лиха пригода; спокуса3) причина невдоволення (роздратування)4) юр. судове слідство; судовий розгляд; суд, судовий процесto bring up smb. for (to) trial, to put smb. to (on) trial — притягати когось до суду
to stand one's trial, to come up for one's trial — перебувати під судом
5) спорт. спробаtrial shot — військ. контрольний постріл
6) геол. розвідкаtrial burst — військ. контрольна черга
trial court — амер. суд першої інстанції
trial flight — ав. пробний політ
trial judge — суддя, який бере участь у розгляді справи
trial load — тех. пробне навантаження
* * *I n1) випробування, пробаtrial of strength — проба /випробування/ сили
to enter into a trial of strength with smb — мірятися силою з ким-н.
gun /firing/ trials — війск. вогняні випробування ( зброї)
to proceed by trial and error — діяти методом проб, помилок
to give smb; a trial — узяти кого-н. на випробування /на випробувальний срок/; on trial випробувальний термін, що проходить ( про людину)
bourgeois values themselves are placed on trial — перевірці піддаються найбуржуазніші цінності; узятий на пробу ( про предмет)
to buy smth on trial — купити що-н. на пробу
to take smth on trial — узяти що-н. на пробу; cпeц. випробування ( у теорії ймовірності); досвід ( у серії повторних дослідів)
2) переживання, випробування; пригодаthe trials and troubles of life — життєві випробування, хвилювання
people strengthened by trial — люди, загартовані випробуваннями
he has had many trials — йому довелося немало перенести, на його долю випали немало випробувань
3) причина незадоволеності або роздратуванняI fear you will find the piano next door a great trial — я боюся, що рояль в сусідній кімнаті буде вам дуже заважати
that child is a great trial to his parents — ця дитина - суще покарання для батьків; ця дитина завдає багато клопоту батькам
4) юp. ( судове) слідство; судовий розгляд; суд; слухання справиtrial for theft [for murder] — суд у справі про крадіжку [про вбивство]
trial by court martial — військовий суд, трибунал
reopening of the trial — відновлення справи за обставинами, що знов відкрилися
to move tor a new trial — подавати апеляцію, оскаржити вирок
to put smb to /on/ trial, to bring up smb for /to/ trial — привертати кого-н. до суду
to bring to trial — передавати ( справу) до суду
to be brought up to one's trial — знаходитись під слідством; справа, що слухається в суді; процес
civil [criminal] trial — цивільна [кримінальне]справа
the trial went unnoticed — судовий процес пройшов непоміченим /не викликав ніякої зацікавленості/
5) часто cпopт. спробаqualification /acceptance/ trial — залікова спроба
preliminary /development/ trial — попередня спроба
6) cпopт. попередні або відбіркові змагання (особливо на біговій доріжці, треку)7) гeoл. розвідкаII a1) пробнийtrial flight — aв. пробний політ
trial load — тex. пробне навантаження
trial balance — eк. пробний баланс
trial jump [run, throw] — cпopт. пробний стрибок [забіг, -е метання]; випробувальний
trial boring — розвідувальне буріння; контрольний
trial burst — війск. пристрілювальна /контрольна/ черга
trial shot — війск. пристрілювальний /контрольний/ постріл; що перевіряється; що проходить випробування
trial employee — службовець, що проходить випробувальний термін
trial judge — суддя, що бере участь в розгляді справи; що слухає в суді
III a; грам.trial testimony — свідчення свідків, що заслуховують в суді
-
12 shoot
I n1) полювання; мисливське угіддя; право відстрілу; група мисливців3) кiнo, фoтo зйомка4) стрімкий рух; ривок, кидок; cпopт. сильний удар, кидок; cл. проміжок між ударами весел5) напад (кашлю, болю)6) запуск (ракети, експериментальний)7) промінь8) стромовина, бистрина; стрімкий потік; водоспад9) тeкcт. прокидка човника; уточина10) тex. жолоб; лоток; похилий стік; сміттєпровід11) канал для проходження через греблю; c-г. розкол ( для худоби)12) гeoл. шток; рудне скупченняII v( shot)1) стріляти; вести вогонь; вистрілювати, здійснювати постріл ( про зброю)2) попасти, вразити ( з вогнепальної зброї)to shoot and kill — застрелити; розстрілювати
3) стріляти, полювати; (for, at) полювати ( за чим-небудь); націлюватися ( на що-небудь)4) шпурляти, кидати; викидати, вивергати (полум'я, дим, лаву); запускати (феєрверк, ракету); cл. передавати, давати6) cпeц. викидати ( частинки); бомбардувати ( частинками); пронизувати, прорізати ( про промені)7) пронестися, промчати, промайнути (shoot along, shoot forth)8) пронизувати, смикати, стріляти ( про біль)9) скидати, звалювати, вивантажувати11) видаватися, виступати12) кiнo знімати, проводити зйомки; cл. фотографувати13) грати (в ігри, пов'язані з кидками); cпopт. з силою посилати ( м'яч); робити сильні удари ( по м'ячу); набирати очки, вигравати14) робити ставку ( в азартній грі); програти ( у кості)15) cл. відправляти швидко або зі спішним дорученням16) cл.; cл. залишати, кидати17) гipн. відпалювати18) мop. брати висоту ( світила)19) cл. робити упорскування, вливання; робити укол ( кому-небудь); впорскувати наркотик ( собі)III n1) ріст; проростання2) бoт. паросток; гілочка; відгалуження; нащадок3) бoт., зooл. прирістIV v( shot) проростати, рости; розпускатися; давати бруньки, паросткиVint груб. чорт його бери!; оце так! ( виражає досаду або подив) -
13 trial
I n1) випробування, пробаtrial of strength — проба /випробування/ сили
to enter into a trial of strength with smb — мірятися силою з ким-н.
gun /firing/ trials — війск. вогняні випробування ( зброї)
to proceed by trial and error — діяти методом проб, помилок
to give smb; a trial — узяти кого-н. на випробування /на випробувальний срок/; on trial випробувальний термін, що проходить ( про людину)
bourgeois values themselves are placed on trial — перевірці піддаються найбуржуазніші цінності; узятий на пробу ( про предмет)
to buy smth on trial — купити що-н. на пробу
to take smth on trial — узяти що-н. на пробу; cпeц. випробування ( у теорії ймовірності); досвід ( у серії повторних дослідів)
2) переживання, випробування; пригодаthe trials and troubles of life — життєві випробування, хвилювання
people strengthened by trial — люди, загартовані випробуваннями
he has had many trials — йому довелося немало перенести, на його долю випали немало випробувань
3) причина незадоволеності або роздратуванняI fear you will find the piano next door a great trial — я боюся, що рояль в сусідній кімнаті буде вам дуже заважати
that child is a great trial to his parents — ця дитина - суще покарання для батьків; ця дитина завдає багато клопоту батькам
4) юp. ( судове) слідство; судовий розгляд; суд; слухання справиtrial for theft [for murder] — суд у справі про крадіжку [про вбивство]
trial by court martial — військовий суд, трибунал
reopening of the trial — відновлення справи за обставинами, що знов відкрилися
to move tor a new trial — подавати апеляцію, оскаржити вирок
to put smb to /on/ trial, to bring up smb for /to/ trial — привертати кого-н. до суду
to bring to trial — передавати ( справу) до суду
to be brought up to one's trial — знаходитись під слідством; справа, що слухається в суді; процес
civil [criminal] trial — цивільна [кримінальне]справа
the trial went unnoticed — судовий процес пройшов непоміченим /не викликав ніякої зацікавленості/
5) часто cпopт. спробаqualification /acceptance/ trial — залікова спроба
preliminary /development/ trial — попередня спроба
6) cпopт. попередні або відбіркові змагання (особливо на біговій доріжці, треку)7) гeoл. розвідкаII a1) пробнийtrial flight — aв. пробний політ
trial load — тex. пробне навантаження
trial balance — eк. пробний баланс
trial jump [run, throw] — cпopт. пробний стрибок [забіг, -е метання]; випробувальний
trial boring — розвідувальне буріння; контрольний
trial burst — війск. пристрілювальна /контрольна/ черга
trial shot — війск. пристрілювальний /контрольний/ постріл; що перевіряється; що проходить випробування
trial employee — службовець, що проходить випробувальний термін
trial judge — суддя, що бере участь в розгляді справи; що слухає в суді
III a; грам.trial testimony — свідчення свідків, що заслуховують в суді
-
14 вооружать
-ся, вооружить, -ся1) озброювати, -ся, зброїти, -ся, озброїти, -ся, уворужувати, -ся, уворужити, -ся. Вооружить (снарядить) пушками - обриштувати гарматами, гарматувати. [Скавицю гарматами кругом обриштував (Куліш)]. Вооружённый - озброєний, збройний, оружний. -ный пушками - гарматований, гарматами риштований. Вооружённой силой - збройно, оружно, збройною силою. Подать помощь -ной силой - допомогти збройно, оружно;2) (подстрекать против кого) підбурювати, підбурити на кого, проти кого. Вооружённый против кого - підбурений на (проти) кого.* * *несов.; сов. - вооруж`ить1) озбро́ювати, озбро́їти2) (против кого-чего - перен.: внушать неприязнь, настраивать против), підбу́рювати, підбу́рити (проти кого), підніма́ти, підня́ти, підійма́ти, підійня́ти (проти кого-чого) -
15 по
предл.1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.* * *предл.1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. безго́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)
доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)
идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)
пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем
по грани́це — вздовж кордо́ну
по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі
по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́
разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)
резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по
бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах
гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом
зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го
по места́м! — на місця́!
ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті
шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)
идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром
идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)
плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)
по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)
по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су
спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)
бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́
связа́ть по рука́м — и
нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́
стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)
уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов
дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі
иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики
прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії
специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов
второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)
до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри
курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння
литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння
ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою
огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів
отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості
по по́воду — з при́воду
по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення
ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)
схо́дный по вку́су — и
по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)
экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по
называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́
называ́ть по и́мени — и
о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові
назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по
ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові
това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов
ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х
жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)
зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд
зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т
не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги
по а́дресу — на адре́су
по ви́ду — на ви́гляд
по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі
по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням
по его́ зо́ву — на його́ за́клик
по зака́зу — на замо́влення
по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном
по заслу́ге — по заслу́зі
получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)
по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд
по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями
по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою
по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в
по образцу́ — за зразко́м
по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́
по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм
по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно
по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну
по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням
по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою
по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції
по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)
по приме́ру — за при́кладом
по про́сьбе — на проха́ння
по свиде́тельству — за сві́дченням
по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю
по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть
по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння
по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет
по старшинству́ — за старшинство́м
по тре́бованию — на вимо́гу
пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном
смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да
узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу
украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по
идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом
переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо
по желе́зной доро́ге — залізни́цею
по по́чте — по́штою
сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)
о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу
по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)
по знако́мству — через знайо́мство
по ине́рции — за іне́рцією
по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі
по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)
по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)
по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння
по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би
по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя
по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)
по по́воду чего́ — з при́воду чо́го
по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́
по принужде́нию — з при́мусу
по причи́не чего́ — через що
по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н
по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те
по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́
по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по
не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми
не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в
по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)
по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи
по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми
по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків
по ноча́м — ноча́ми
по о́сени — восени́
по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми
по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти
по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́
расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах
вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах
коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції
комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння
мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)
я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по
да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку
по ло́жке — по ло́жці
2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)коса́ по по́яс — коса́ до по́яса
она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)
по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́
по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно
по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)
по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч
по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)
по ду́шу — по ду́шу
ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду
ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́
3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлоговпо возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись
по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку
по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба
по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що
по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши
по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі
по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що
по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)
пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі
4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциямивсё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)
не по мне — ( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́
по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж
по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що
5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною
тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові
6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)
по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)
по́ два (две) — по два́ (дві́)
по две́сти — по дві́сті
по́ двое — по дво́є; особо
по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т
по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т
по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами
См. также в других словарях:
збройний — а, е. 1) Який відбувається, здійснюється з застосуванням зброї (про боротьбу, революцію і т. ін.). Збройні дії. •• Збро/йний нейтраліте/т право нейтральних країн відстоювати недоторканість своєї території силою зброї відповідно до норм… … Український тлумачний словник
здолати — а/ю, а/єш і рідко здолі/ти, і/ю, і/єш, док. 1) перех. Перемогти в боротьбі, підкорити силою зброї. || Перебороти, подолати що небудь. || Пересилити, приборкати в собі яке небудь почуття. 2) перех. Упоратися з чимось, що вимагає фізичних зусиль,… … Український тлумачний словник
ударяти — (вдаря/ти), я/ю, я/єш, недок., уда/рити (вда/рити), рю, риш, док. 1) перех. і неперех., по чому, у що, об що. Чинити удар, удари; бити. || у сполуч. зі сл. по плечі. Плескати по плечах, виражаючи доброзичливе ставлення до когось. || Спричиняти… … Український тлумачний словник
стріляти — я/ю, я/єш, недок., розм., рідко стрі/лити і стре/лити, лю, лиш, док. 1) неперех. Робити постріли. || розм. Здавлюючи між пучками що небудь слизьке, з силою випускати його. || тільки недок. Уміти користуватися вогнепальною зброєю, добре влучати в… … Український тлумачний словник
сікти — січу/, січе/ш, недок. 1) перех. Рубати що небудь на дрібні частини чимсь гострим; подрібнювати. || Відрубувати, відтинати; відсікати. || Завдавати ударів холодною зброєю. || Влучаючи в що небудь, пробивати, кришити і т. ін. (про дію куль,… … Український тлумачний словник
Шкиль, Андрей Васильевич — Андрей Васильевич Шкиль … Википедия
пускати — а/ю, а/єш, недок., пусти/ти, пущу/, пу/стиш, док. 1) перех. і без додатка. Переставати тримати в руках, затримувати руками кого , що небудь, не вдержувати в руках. || Розслаблюючи, розтуляючи руки, пальці, переставати стискати їх або щось у них.… … Український тлумачний словник
смалити — смалю/, сма/лиш, недок. 1) перех. Обпалювати вогнем, очищаючи від щетини, решток пір я і т. ін.; обсмалювати. || Пошкоджувати вогнем що небудь. || Піддаючи дії вогню, покривати кіптявою, робити чорним. || Завдавати опіків вогнем або чим небудь… … Український тлумачний словник
убивати — I (вбива/ти), а/ю, а/єш, недок., уби/ти (вби/ти), уб ю/, уб є/ш, док., перех. 1) Позбавляти життя (ударом чого небудь, вогнепальною або холодною зброєю і т. ін.); умертвляти. || безос. || Колоти, бити на м ясо (худобу, свійську птицю і т. ін.).… … Український тлумачний словник
заволодівати — заволодіти (чим узяти собі, у своє користування, володіння), оволодівати, оволодіти, привласнювати, привласнити (що), присвоювати, присвоїти, посідати, посісти, запосідати, запосісти; брати, у[в]зяти (що), забирати, забрати, займати, зайняти,… … Словник синонімів української мови